розкоп
РОЗКО́П, у, ч., рідко. Розкопане місце.
На глибині близько 2,5 метра культурні нашарування закінчувались, і в розкопі деінде почав проступати материк (Наука.., 3, 1972, 31).
∆ Заклада́ти (закла́сти) розко́п — починати вести розкопки (у 2 знач.).
З землі добуто уламки кісток, залишки вугілля, попіл… А коли заклали розкоп, уже перші шурфи підтвердили передбачення: тут під землею знаходиться ще одне палеолітичне житло (Знання.., 1, 1971, 12).
Словник української мови (СУМ-11)