розкріпачувати
РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док.
1. кого, іст. Звільняти від кріпацтва.
Одні твердили, що до знищення кріпацтва треба йти мирним шляхом, інші, навпаки, доводили, що цар і поміщики не згодяться добровільно розкріпачити селян і дати їм землю (П. Колесник).
2. кого, перен. Звільняти кого-небудь від будь-якої залежності, від утисків, гніту і т. ін.
Створити штучно дешевий, добротний і смачний білок – це .. звільнити людину від обмеженості ґрунту та врожаю, розкріпачить її від грубої тваринної поживи (В. Підмогильний);
// що. Робити що-небудь вільним, непідвладним.
Розкріпачити працю, перетворити її на вільну і творчу;
// що. Створювати умови, можливості для вільного, безперешкодного розвитку чого-небудь.
Дедалі зростаючий конфлікт між продуктивними силами і виробничими відносинами владно ставить перед людством завдання .. розкріпачити могутні продуктивні сили, створені людиною (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)