розкудкудакатися

РОЗКУДКУДА́КАТИСЯ, розкудкуда́чуся, розкудкуда́чешся і розкудкуда́каюся, розкудкуда́каєшся, док.

1. Почати дуже голосно або довго, не перестаючи кудкудакати.

2. перен., розм. Розкричатися, розбурчатися.

Зла Юнона, суча дочка, Розкудкудакалась, як квочка, Енея не любила – страх (І. Котляревський);

[Жан:] От мужчина, а розкудкудакався, мов стара баба (І. Франко);

– Та не гарячись! Розкудкудакалась! Сказав, значить, зроблю (І. Цюпа);

Курка розкудкудакалася.

Значення в інших словниках

1. розкудкудакатися — розкудкуда́катися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкудкудакатися — розкудкудачуся, розкудкудачешся і розкудкудакаюся, розкудкудакаєшся, док. 1》 Почати дуже й довго кудкудакати. 2》 перен., розм. Розкричатися, розбурчатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкудкудакатися — РОЗКУДКУДА́КАТИСЯ, розкудкуда́чуся, розкудкуда́чешся і розкудкуда́каюся, розкудкуда́каєшся, док. 1. Почати дуже й довго кудкудакати. Курка розкудкудакалася. 2. перен., розм. Розкричатися, розбурчатися.  Словник української мови в 11 томах