Словник української мови у 20 томах

розполовинити

РОЗПОЛОВИ́НИТИ див. розполови́нювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розполовинити — розполови́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розполовинити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити навпіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити пополам. Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (Мур., Бук. повість, 1959, 238).  Словник української мови в 11 томах