розполовинити

розполови́нити

-ню, -ниш, док., перех., розм.

Розрубати, розбити навпіл.

Значення в інших словниках

1. розполовинити — розполови́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ див. розполови́нювати.  Словник української мови у 20 томах
3. розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити пополам. Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (Мур., Бук. повість, 1959, 238).  Словник української мови в 11 томах