Орфографічний словник української мови

розполовинити

розполови́нити

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розполовинити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити навпіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ див. розполови́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити пополам. Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (Мур., Бук. повість, 1959, 238).  Словник української мови в 11 томах