розполовинити

РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити пополам.

Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (Мур., Бук. повість, 1959, 238).

Значення в інших словниках

1. розполовинити — розполови́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розполовинити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити навпіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ див. розполови́нювати.  Словник української мови у 20 томах