розрізка
РО́ЗРІЗКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що ро́зріз 2.
Одягнувши додаткові рукава на руки, жінка просовувала їх у подовжні розрізки кунтушового фальшивого рукава (О. Воропай);
“Ми не платитимемо Україні за розрізку літаків, якщо вона їх не ліквідує”, – сказав посол (з газ.).
2. заст. Поділ землі, якоїсь території, встановлювання меж.
Дожидаємо розрізки, та ще й досі нема (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)