розцвітка
РО́ЗЦВІ́ТКА, и, ж., розм.
Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось.
Вільно і бездумно, пташиним щебетом, плелися дівочі розмови – про сни минулої ночі, про розцвітки привезених у сільмаг [тканин] (І. Волошин);
Щодо кольорової гами, на перший план виходять м'які, класичні розцвітки. Агресивність кольору змінюють екологічні тони: коричнево-бежевий, зелений, синьо-голубий (з газ.);
Облицювальні породи красивих розцвіток.
Словник української мови (СУМ-20)