розцвітка
РО́ЗЦВІ́ТКА, и, ж. Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось.
Вільно і бездумно, пташиним щебетом, плелися дівочі розмови — про сни минулої ночі, про розцвітки привезених у сільмаг [тканин] (Вол., Дні.., 1958, 118);
На Тянь-Шані знайдено нові природні кладові мармуру та облицювальних порід дуже красивих розцвіток (Веч. Київ, 28.II 1970, 1).
Словник української мови (СУМ-11)