Словник української мови в 11 томах

розцвітка

РО́ЗЦВІ́ТКА, и, ж. Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось.

Вільно і бездумно, пташиним щебетом, плелися дівочі розмови — про сни минулої ночі, про розцвітки привезених у сільмаг [тканин] (Вол., Дні.., 1958, 118);

На Тянь-Шані знайдено нові природні кладові мармуру та облицювальних порід дуже красивих розцвіток (Веч. Київ, 28.II 1970, 1).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розцвітка — ро́зцві́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. розцвітка — -и, ж. Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розцвітка — РО́ЗЦВІ́ТКА, и, ж., розм. Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось. Вільно і бездумно, пташиним щебетом, плелися дівочі розмови – про сни минулої ночі, про розцвітки привезених у сільмаг [тканин] (І.  Словник української мови у 20 томах