Орфографічний словник української мови

розцвітка

ро́зцві́тка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розцвітка — -и, ж. Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розцвітка — РО́ЗЦВІ́ТКА, и, ж., розм. Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось. Вільно і бездумно, пташиним щебетом, плелися дівочі розмови – про сни минулої ночі, про розцвітки привезених у сільмаг [тканин] (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. розцвітка — РО́ЗЦВІ́ТКА, и, ж. Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось. Вільно і бездумно, пташиним щебетом, плелися дівочі розмови — про сни минулої ночі, про розцвітки привезених у сільмаг [тканин] (Вол., Дні..  Словник української мови в 11 томах