Орфографічний словник української мови

розцвічений

розцві́чений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розцвічений — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
  2. розцвічений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розцвітити. || розцвічено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Кольоровий, барвистий. || Різнобарвний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розцвічений — РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розцвіти́ти. Тихо скидають листя розцвічені осінню дерева (з наук. літ.); Платон .. дивиться на грядки, розцвічені маками (І. Цюпа); Багато будинків були розцвічені прапорами (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. розцвічений — БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О.  Словник синонімів української мови
  5. розцвічений — РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розцвіти́ти. Тихо скидають листя розцвічені осінню дерева (Мист., 3, 1967, 40); Платон.. дивиться на грядки, розцвічені маками (Цюпа, Грози.., 1961, 291); Багато будинків були розцвічені прапорами (Гур.  Словник української мови в 11 томах