розцвічений

РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розцвіти́ти.

Тихо скидають листя розцвічені осінню дерева (з наук. літ.);

Платон .. дивиться на грядки, розцвічені маками (І. Цюпа);

Багато будинків були розцвічені прапорами (О. Гуреїв);

Сонце кожному хлопцеві й дівчині Роздає золоті промінці, І вони, щирим сміхом розцвічені, Пломеніють на кожнім лиці (В. Бичко);

// розцві́чено, безос. пред.

Велике епічне полотно [роман С. Скляренка “Святослав”] щедро розцвічено барвистими пейзажами (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. Кольоровий, барвистий.

Космацька писанка пройшла биту дорогу історії – від природного кольору яйця до розцвіченої гуцульської крашанки, виповненої багатим малюнком, орнаментом (з наук. літ.);

// Різнобарвний.

Здмухнувши цей порох з розцвічених карт, Де жовті й зелені лежать суходоли, Раптово на чийсь несподіваний жарт Всміхнеться тихцем чоловік срібночолий (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. розцвічений — розцві́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розцвічений — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. розцвічений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розцвітити. || розцвічено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Кольоровий, барвистий. || Різнобарвний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розцвічений — БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О.  Словник синонімів української мови
5. розцвічений — РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розцвіти́ти. Тихо скидають листя розцвічені осінню дерева (Мист., 3, 1967, 40); Платон.. дивиться на грядки, розцвічені маками (Цюпа, Грози.., 1961, 291); Багато будинків були розцвічені прапорами (Гур.  Словник української мови в 11 томах