Великий тлумачний словник сучасної мови

розцвічений

розцві́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розцвітити.

|| розцвічено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Кольоровий, барвистий.

|| Різнобарвний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розцвічений — розцві́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розцвічений — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
  3. розцвічений — РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розцвіти́ти. Тихо скидають листя розцвічені осінню дерева (з наук. літ.); Платон .. дивиться на грядки, розцвічені маками (І. Цюпа); Багато будинків були розцвічені прапорами (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. розцвічений — БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О.  Словник синонімів української мови
  5. розцвічений — РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розцвіти́ти. Тихо скидають листя розцвічені осінню дерева (Мист., 3, 1967, 40); Платон.. дивиться на грядки, розцвічені маками (Цюпа, Грози.., 1961, 291); Багато будинків були розцвічені прапорами (Гур.  Словник української мови в 11 томах