розцвічений
розцві́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розцвітити.
|| розцвічено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Кольоровий, барвистий.
|| Різнобарвний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозцві́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розцвітити.
|| розцвічено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Кольоровий, барвистий.
|| Різнобарвний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови