розчаровано

РОЗЧАРО́ВАНО, присл.

З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри, розчарування в комусь, чомусь.

Назустріч подорожнім .. вийшов сам господар готелю. Він привітав гостей дуже ввічливо, але начебто розчаровано (Ю. Смолич);

Мурий махнув рукою й розчаровано пересмикнувся (Л. Смілянський);

– А я думав, що ти справжня українська жінка! – розчаровано промовив Дмитро (В. Підмогильний);

– Нема Степана? – розчаровано перепитала Марушка (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. розчаровано — розчаро́вано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розчаровано — присл. З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри в комусь, чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розчаровано — РОЗЧАРО́ВАНО, присл. З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри в комусь, чомусь. Назустріч подорожнім.. вийшов сам господар готелю. Він привітав гостей дуже ввічливо, але начебто розчаровано (Смолич, Прекр. катастр.  Словник української мови в 11 томах