розітлітися
РОЗІТЛІ́ТИСЯ, і́ється, док., рідко.
Розгорітися, займаючись вогнем.
Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди (Сл. Б. Грінченка);
* Образно. Вона закрила своє лице, на якім розітлівся весь сором її істоти... (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)