рокітливий

РОКІТЛИ́ВИЙ, рідше РОКОТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який розкотисто звучить, гуркоче.

До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Григорій Тютюнник);

Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (З. Тулуб);

Послухавши хвилин п'ять рокотливий секретарів голос, що долітав аж з-за дверей, .. відвідувачі один за одним залишали прийомну [приймальню] (Ю. Мушкетик);

Це було якесь негучне, ледве чутне, але дуже протяжне, рокотливе гарчання (Ю. Смолич).

2. Який утворює рокіт, рокоче.

Перебрели [бійці] через рокітливий потік (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. рокітливий — рокітли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. рокітливий — рідко рокотливий, -а, -е. 1》 Який розкотисто звучить, гуркоче. 2》 Який утворює рокіт, рокоче.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рокітливий — ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. рокітливий — РОКІТЛИ́ВИЙ, рідко РОКОТЛИ́ВИЙ, а. е. 1. Який розкотисто звучить, гуркоче. До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Тют.  Словник української мови в 11 томах