рокітливий
РОКІТЛИ́ВИЙ, рідше РОКОТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який розкотисто звучить, гуркоче.
До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Григорій Тютюнник);
Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (З. Тулуб);
Послухавши хвилин п'ять рокотливий секретарів голос, що долітав аж з-за дверей, .. відвідувачі один за одним залишали прийомну [приймальню] (Ю. Мушкетик);
Це було якесь негучне, ледве чутне, але дуже протяжне, рокотливе гарчання (Ю. Смолич).
2. Який утворює рокіт, рокоче.
Перебрели [бійці] через рокітливий потік (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рокітливий — рокітли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- рокітливий — рідко рокотливий, -а, -е. 1》 Який розкотисто звучить, гуркоче. 2》 Який утворює рокіт, рокоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рокітливий — ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
- рокітливий — РОКІТЛИ́ВИЙ, рідко РОКОТЛИ́ВИЙ, а. е. 1. Який розкотисто звучить, гуркоче. До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Тют. Словник української мови в 11 томах