1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рокітливий

рокітли́вий

рідко рокотливий, -а, -е.

1》 Який розкотисто звучить, гуркоче.

2》 Який утворює рокіт, рокоче.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рокітливий — рокітли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. рокітливий — РОКІТЛИ́ВИЙ, рідше РОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який розкотисто звучить, гуркоче. До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Григорій Тютюнник); Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (З. Словник української мови у 20 томах
  3. рокітливий — ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. рокітливий — РОКІТЛИ́ВИЙ, рідко РОКОТЛИ́ВИЙ, а. е. 1. Який розкотисто звучить, гуркоче. До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Тют. Словник української мови в 11 томах