1. Словник синонімів української мови

рокітливий

ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм.; ГУЛКИ́Й (який створює гул); РОКІТЛИ́ВИЙ (РОКОТЛИ́ВИЙ), РОЗКО́ТИСТИЙ, ПЕРЕКО́ТИСТИЙ (який створює монотонний шум). А в полі знов кружляють із плугами Невтомні гуркітливі трактори (І. Вирган); Гуркотливий віз вихопився з вузенької вулички (І. Кириленко); Здалеку було чути грімкі вибухи: то на Дніпрі рвали кригу (Л. Дмитерко); Гримучий танк за танком мчить (Н. Забіла); Замовкли перфоратори, громохкі бурильні молотки (О. Гончар); Швидше на вокзал до залізниці, там поїзди, і ніхто не перешкодить Залізнякові кинутися під гримливі сталеві колеса (В. Собко); Я здогадався, що ліворуч (в той бік протягли кілька гримкотливих, явно порожніх цистерн) розташоване німецьке бензосховище (Н. Тихий); Валька, з досадою, похнюплений, простував за друзями, тягнучи по купинах весла й гримотливу цеберку (О. Ільченко); Мов рої ті гулкі, Де і брались полки (І. Манжура); Перебрели (бійці) через рокітливий потік (Григорій Тютюнник); Попереду щось глухо зарокотало. Розлігся тяжкий розкотистий вибух (С. Голованівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рокітливий — рокітли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. рокітливий — рідко рокотливий, -а, -е. 1》 Який розкотисто звучить, гуркоче. 2》 Який утворює рокіт, рокоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рокітливий — РОКІТЛИ́ВИЙ, рідше РОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який розкотисто звучить, гуркоче. До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Григорій Тютюнник); Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (З. Словник української мови у 20 томах
  4. рокітливий — РОКІТЛИ́ВИЙ, рідко РОКОТЛИ́ВИЙ, а. е. 1. Який розкотисто звучить, гуркоче. До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Тют. Словник української мови в 11 томах