рокітливий
РОКІТЛИ́ВИЙ, рідко РОКОТЛИ́ВИЙ, а. е.
1. Який розкотисто звучить, гуркоче.
До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Тют., Вир, 1964, 281);
Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64);
Послухавши хвилин п’ять рокотливий секретарів голос, що долітав аж з-за дверей,.. відвідувачі один за одним залишали прийомну (Мушк., Чорний хліб, 1960, 164);
Це було якесь негучне, ледве чутне, але дуже протяжне, рокотливе гарчання (Смолич, І, 1947, 21).
2. Який утворює рокіт, рокоче.
Перебрели [бійці] через рокітливий потік (Тют., Вир, 1964, 383).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рокітливий — рокітли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- рокітливий — рідко рокотливий, -а, -е. 1》 Який розкотисто звучить, гуркоче. 2》 Який утворює рокіт, рокоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рокітливий — РОКІТЛИ́ВИЙ, рідше РОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який розкотисто звучить, гуркоче. До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Григорій Тютюнник); Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (З. Словник української мови у 20 томах
- рокітливий — ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови