рокіт
ро́кіт
-коту, ч.
1》 Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання.
|| Шум моря, річки, хвиль.
|| Монотонний, глухий, приглушений гуркіт працюючих машин, механізмів і т. ін. Рокіт мотора.
|| Звуки оркестру, музичних інструментів.
|| Низьке звучання голосу або приглушений шум багатьох голосів.
2》 Мелодійні переливчасті звуки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рокіт — ро́кіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рокіт — Гуркіт, гук, грим, грім, гримкіт, грюк.гряк, тарахкіт, тарахкотня, тарах, трахкіт, трахкотня, див. шум Словник чужослів Павло Штепа
- рокіт — РО́КІТ, коту, ч. 1. Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. Грім двобою рокотом могутнім відгримів звитяжно над Дніпром (І. Гончаренко); Вітрець дихнув, Почувся рокіт грому, І дощ полив затоптані поля (П. Словник української мови у 20 томах
- рокіт — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови
- рокіт — РО́КІТ, коту, ч. 1. Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. Грім двобою рокотом могутнім відгримів звитяжно над Дніпром (Гонч., Вибр., 1959, 213); Вітрець дихнув, Почувся рокіт грому, І дощ полив затоптані поля (Воронько, Тепло.. Словник української мови в 11 томах