1. Словник чужослів Павло Штепа

рокіт

Гуркіт, гук, грим, грім, гримкіт, грюк.гряк, тарахкіт, тарахкотня, тарах, трахкіт, трахкотня, див. шум

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рокіт — ро́кіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рокіт — -коту, ч. 1》 Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. || Шум моря, річки, хвиль. || Монотонний, глухий, приглушений гуркіт працюючих машин, механізмів і т. ін. Рокіт мотора. || Звуки оркестру, музичних інструментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рокіт — РО́КІТ, коту, ч. 1. Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. Грім двобою рокотом могутнім відгримів звитяжно над Дніпром (І. Гончаренко); Вітрець дихнув, Почувся рокіт грому, І дощ полив затоптані поля (П. Словник української мови у 20 томах
  4. рокіт — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  5. рокіт — РО́КІТ, коту, ч. 1. Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. Грім двобою рокотом могутнім відгримів звитяжно над Дніпром (Гонч., Вибр., 1959, 213); Вітрець дихнув, Почувся рокіт грому, І дощ полив затоптані поля (Воронько, Тепло.. Словник української мови в 11 томах