рубок

РУБО́К, бку́, ч., заст.

1. Сорт лляного полотна.

Шила кошульку з тонкого рубку (Сл. Б. Грінченка);

Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Марко Вовчок).

2. Хустка з батисту або перкалю.

Тонкий рубок на всю голову (Сл. Б. Грінченка);

І оце вже коло його, і одкида [дівчина] рубок з лиця, і чує Остап любії слова й пізнає козачку-дівчину з русою косою, невільничку турецьку (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. рубок — Рубо́к: — тонке полотно [25]  Словник з творів Івана Франка
2. рубок — рубо́к 1 іменник чоловічого роду сорт полотна арх. рубо́к 2 іменник чоловічого роду хустка арх.  Орфографічний словник української мови
3. рубок — -бку, ч., заст. 1》 Сорт лляного полотна. 2》 Хустка з батисту або перкалю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рубок — РУБО́К, бку́, ч., заст. 1. Сорт лляного полотна. Шила кошульку з тонкого рубку (Сл. Гр.); Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107). 2. Хустка з батисту або перкалю.  Словник української мови в 11 томах