руб'я
РУ́Б'Я, я, с.
Дуже старий подертий одяг; лахміття, дрантя.
Треба прясти, щоб руб'ям не трясти (Номис);
Здебільшого то були козаки, що прийшли у військо півроку тому, та й досі не одержали скарбового козацького одягу. Вони намагалися протиснутись якомога ближче до кошового, демонструючи своє руб'я (С. Добровольський);
* У порівн. Вони [запорожці] йшли не боязко, не похмуро, а з якоюсь тихою гордістю. Їх одежа з дорогого сукна звисала на них старим руб'ям (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)