рудизна
РУДИ́ЗНА, и, ж.
Абстр. ім. до руди́й.
Трава лиш сива, Та степові запилені квітки, Та рудизна потрісканої глини, Та гори напівголі віддалік (М. Рильський);
Воно [марево] вливається в вилинялу рудизну вибалків і царин (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)