Словник української мови у 20 томах

руйнуватися

РУЙНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися.

Тисячотонним брухтом валяться стіни на брук. Все тріщить, руйнується, гоготить в нечуваній за розмахом катастрофі (О. Гончар);

Приходить у рух все громаддя криг, вони розколюються, тріщать, лізуть одна на одну, разом летять по Дніпру.., кришаться, руйнуються і, нарешті, тануть (С. Скляренко);

// Знищуватися, перетворюватися на руїни (внаслідок стихійного лиха, війни і т. ін.).

Сильні землетруси, при яких руйнуються будинки і під руїнами гинуть сотні і тисячі людей, бувають не так часто (з навч. літ.);

// Гинути, зникати, ліквідуватися (про державу, суспільний лад і т. ін.).

У вічній все живе взаємодії, – руйнуються світи, встають нові (М. Терещенко);

// Доходити до повного розорення, занепаду; розорятися.

Ґаздівство його руйнувалось, вже не було коло чого усім робити і треба було йти в найми (М. Коцюбинський);

Загрозливим для майбутнього України є те, що сам науковий потенціал зараз катастрофічно руйнується (з наук.-попул. літ.);

// перен. Розладнуватися, підриватися, слабнути (про здоров'я, людське тіло).

[Олімпіада Іванівна:] Я ж не можу дивитись, як її здоров'я руйнується. Я завжди казала, що ті книжки її до добра не доведуть (Леся Українка);

Поступово зраджують сили, день відо дня руйнується йому ширококосте кряжисте тіло (О. Гончар);

// перен. Виявлятися нездійсненним, не здійснюватися.

2. Розпадатися, змінювати свою будову, свій склад (під дією води, вітру, мікроорганізмів і т. ін.).

Найменше нітратів у малосольних огірках. Значно руйнуються нітрати в процесі квашення (з наук.-попул. літ.);

Поліетилен не руйнується не тільки від води, але навіть і від кислот та їдких лугів (з наук.-попул. літ.);

Причиною її [жовтяниці] є вироблення кістковим мозком неповноцінних еритроцитів, які легко руйнуються в крові (з наук. літ.);

Печінка під його [алкоголю] впливом перероджується, руйнується і розвивається тяжке захворювання – цироз (з навч. літ.).

3. Пас. до руйнува́ти.

Складні мінеральні сполуки фосфору і калію в ґрунті можуть руйнуватися силікатними бактеріями (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. руйнуватися — руйнува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. руйнуватися — див. зникати  Словник синонімів Вусика
  3. руйнуватися — -ується, недок. 1》 Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. || Знищуватися, перетворюватися на руїни (внаслідок стихійного лиха, війни і т. ін.). || Гинути, зникати, ліквідуватися (про державу, суспільний лад і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. руйнуватися — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. руйнуватися — РУЙНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. Тисячотонним брухтом валяться стіни на брук. Все тріщить, руйнується, гоготить в нечуваній за розмахом катастрофі (Гончар, III, 1959, 246)...  Словник української мови в 11 томах
  6. руйнуватися — Руйнуватися, -нуюся, -єшся гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.  Словник української мови Грінченка