руйнуватися

руйнува́тися

-ується, недок.

1》 Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися.

|| Знищуватися, перетворюватися на руїни (внаслідок стихійного лиха, війни і т. ін.).

|| Гинути, зникати, ліквідуватися (про державу, суспільний лад і т. ін.).

|| Доходити до повного розорення, занепаду; розорятися.

|| перен. Розладнуватися, підриватися, слабнути (про здоров'я, людське тіло).

|| перен. Виявлятися нездійсненним, не здійснюватися.

2》 Розпадатися, змінювати свою будову, свій склад (під дією води, вітру, мікроорганізмів і т. ін.).

3》 Пас. до руйнувати.

|| Доходити до повного розорення, занепаду; розорятися.

|| перен. Розладнуватися, підриватися, слабнути (про здоров'я, людське тіло).

|| перен. Виявлятися нездійсненним, не здійснюватися.

4》 Розпадатися, змінювати свою будову, свій склад (під дією води, вітру, мікроорганізмів і т. ін.).

5》 Пас. до руйнувати.

Значення в інших словниках

1. руйнуватися — руйнува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. руйнуватися — див. зникати  Словник синонімів Вусика
3. руйнуватися — РУЙНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. Тисячотонним брухтом валяться стіни на брук. Все тріщить, руйнується, гоготить в нечуваній за розмахом катастрофі (О.  Словник української мови у 20 томах
4. руйнуватися — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. руйнуватися — РУЙНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. Тисячотонним брухтом валяться стіни на брук. Все тріщить, руйнується, гоготить в нечуваній за розмахом катастрофі (Гончар, III, 1959, 246)...  Словник української мови в 11 томах
6. руйнуватися — Руйнуватися, -нуюся, -єшся гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.  Словник української мови Грінченка