рушничник РУШНИ́ЧНИК, а, ч., іст. Майстер, який виготовляв рушниці. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках рушничник — рушни́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови рушничник — -а, ч., іст. Майстер, який виготовляв рушниці. Великий тлумачний словник сучасної мови рушничник — РУШНИ́ЧНИК, а, ч., іст. Майстер, який виготовляв рушниці. Словник української мови в 11 томах