руїнницький
РУЇ́ННИЦЬКИЙ, а, е.
Те саме, що руйнівни́й.
Один тільки Щербій відважився виступити проти руїнницької сили ханської орди (з переказу);
Наш Київ матір'ю недаром Усі міста братерські звуть... Ніхто руїнницьким ударом Не міг йому затьмити путь (М. Рильський);
Він стояв над вогнем, загіпнотизований його страшною руїнницькою силою (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)