Значення в інших словниках
-
руїнницький —
руї́нницький прикметник
Орфографічний словник української мови
-
руїнницький —
РУЇ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що руйнівни́й. Один тільки Щербій відважився виступити проти руїнницької сили ханської орди (з переказу); Наш Київ матір'ю недаром Усі міста братерські звуть... Ніхто руїнницьким ударом Не міг йому затьмити путь (М.
Словник української мови у 20 томах
-
руїнницький —
РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту).
Словник синонімів української мови
-
руїнницький —
Руї́нницький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
руїнницький —
РУЇ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що руйнівни́й. Наш Київ матір’ю недаром Усі міста братерські звуть… Ніхто руїнницьким ударом Не міг йому затьмити путь (Рильський, III, 1961, 98); Він стояв над вогнем, загіпнотизований його страшною руїнницькою силою (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 173).
Словник української мови в 11 томах