рідкий
РІДКИ́Й, а, е.
1. Який перебуває в стані рідини.
Багато речовин, які ми звичайно бачимо твердими, рідкими або газоподібними, при зміні температури переходять в інший стан (з навч. літ.);
Рідким називається тіло, що не має певної форми, а набирає форми посудини, в якій воно знаходиться, зберігаючи при цьому свій об'єм (з навч. літ.);
Іоніти застосовують .. для виділення рідких металів з гірських порід (з наук.-попул. літ.).
2. Позбавлений достатнього вмісту чого-небудь у якійсь рідині; негустий.
– Борщ зварила добре, а каша вийшла трохи рідка, – сказала Кайдашиха й почала знов навчати Мотрю (І. Нечуй-Левицький);
На командний пункт поверталася [Шура] стомлена, вся в глині, бо хоч у піхотинських траншеях і були настелені дошки.., проте рідке болото чвиркало крізь них до самих колін (О. Гончар);
Для млинчиків приготовляють рідке тісто, до складу якого входить борошно, молоко, яйця, сіль (з наук.-попул. літ.);
– На доброму харчі по три відрі [відра] молока дають [корови]! – І не рідке? – Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж, хоч пальцями колупай (М. Стельмах).
3. Розташований, розміщений неблизько або нещільно один до одного (про однорідні предмети).
П'яна сльоза зволожила рідкі вії (М. Стельмах);
Дівчина поволі спускалася крутим косогором поміж рідкими соснами та кленами (В. Козаченко);
Коли він розтуляв губи, видно було його рідкі й гострі зуби (З. Тулуб);
// Який складається з неблизько або нещільно розташованих, розміщених один до одного однорідних предметів чи деталей.
О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (І. Нечуй-Левицький);
І сниться їй сон .. Бачить вона гору високу, покриту рідким лісом (Панас Мирний);
Назустріч Чернишеві скакав на баскому коні якийсь піхотинець у розстебнутій шинелі, без пілотки, з рідкою сірою борідкою віником (О. Гончар);
// Негусто зітканий, сплетений.
Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу, .. обтикані зверху якимись цяцьками (І. Нечуй-Левицький);
// Розташований на значній віддалі один від одного.
На вулиці тихо та глухо; рідкі ліхтарні жовтіють у темноті мутними кружалами, а кругом їх чорна безодня буяє (Панас Мирний);
Замість біленьких чепурних полтавських сіл пішли інші, рідкі, степові селища (О. Гончар);
// Який є, буває в невеликій кількості.
Прибувши до нас в континентальний клімат, відразу, звичайно, зачахла [яблуня] на морозі і ледве плодоносила – плоди рідкі, дрібні (О. Довженко).
4. Який буває, трапляється і т. ін. нечасто.
– От нежданий Гість рідкий і дорогий! (І. Франко);
То була розкішна рожева чайка, – рідкий і жаданий птах Півночі (М. Трублаїні);
Вони йшли садовою доріжкою назустріч один одному, .. стримуючи найскладніше душевне хвилювання, що супроводить рідкі зустрічі людей виняткових (О. Довженко);
Найбільш раділа біднота рідкій нагоді на три дні забути про голод (З. Тулуб).
5. Який повторюється, відбувається, буває і т. ін. через певні проміжки часу.
Посипались рідкі краплі дощу, великі, як лісові горіхи, важкі, як розтоплене оливо, а потім одразу полив дощ як з відра (І. Нечуй-Левицький);
По рідкій стрілянині він визначив, де розташовані німці (Григорій Тютюнник);
Стомлений дорогою, Юрко уже засинав, як з другої кімнати почулося рідке схлипування (С. Чорнобривець).
6. Ненасичений, розріджений (про млу, туман і т. ін.).
На білий іній, на вбрання святкове Заноситься рідка холодна мла (М. Зеров);
Рідкий туман піднявся над річкою врівень з нижнім гіллям дерев (Л. Смілянський).
7. Який не відзначається звучністю (про голос, звуки).
Зачиняє [Лукаш] двері зсередини і рідким голосом наказує дядькам: – А тепер беріть що-небудь... (М. Стельмах).
8. Позбавлений інтенсивності, яскравості (про світло і т. ін.).
Прочинилися двері, смуга рідкого світла лягла на поріг, і командир ескадрону пірнув у хату (Л. Первомайський);
В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння і торкнулося масної землі (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)