самовиховання
САМОВИХОВА́ННЯ, я, с.
Виховання самого себе.
Підліток вступає в новий етап свого розвитку, який починає визначатися не лише вихованням, а й самовихованням (з наук. літ.);
Самовиховання, яке сприяє творчій самостійності думки, самоперевірці, звільненню від недоліків.., невіддільне від усвідомлення своєї особистої відповідальності за свої висновки та вчинки, за свою власну долю (з наук. літ.);
Системний підхід до управління професійною адаптацією в поєднанні з цілеспрямованою професійною самоосвітою і самовихованням підвищує ефективність набуття психолого-педагогічних знань, розвитку професійно значущих якостей особистості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)