самовиховання
САМОВИХОВА́ННЯ, я, с. Виховання самого себе.
Підліток вступає в новий етап свого розвитку, який починає визначатися не лише вихованням, а й самовихованням (Рад. психол. наука.., 1958, 389);
Самовиховання, яке сприяє творчій самостійності думки, самоперевірці, звільненню від недоліків.., невіддільне від усвідомлення своєї особистої відповідальності за свої висновки та вчинки, за свою власну долю (Рад. літ-во, 4, 1967, 12).
Словник української мови (СУМ-11)