самозабутньо
САМОЗАБУ́ТНЬО.
Присл. до самозабу́тній.
Вона знає, як самозабутньо батько любить її (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)САМОЗАБУ́ТНЬО.
Присл. до самозабу́тній.
Вона знає, як самозабутньо батько любить її (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)