самозабутньо —
Присл. до самозабутній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самозабутньо —
САМОЗАБУ́ТНЬО. Присл. до самозабу́тній. Вона знає, як самозабутньо батько любить її (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
самозабутньо —
САМОЗАБУ́ТНЬО. Присл. до самозабу́тній. Вона знає, як самозабутньо батько любить її (Гончар, Тронка, 1963, 146).
Словник української мови в 11 томах