Орфографічний словник української мови

самозабутній

самозабу́тній

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самозабутній — -я, -є. Сповнений самозабуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самозабутній — САМОЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Сповнений самозабуття. Вона мовби тільки тепер стала помічати батькову самозабутню любов до неї (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. самозабутній — САМОЗАБУ́ТНІЙ, я, е. Сповнений самозабуття. Вона мовби тільки тепер стала помічати батькову самозабутню любов до неї (Гончар, Тронка, 1963, 263).  Словник української мови в 11 томах