самокалічення
САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол.
Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються.
Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до .. самокалічення хвоста. Хвіст відділяється в результаті різкого скорочення мускулатури (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)