самокалічення

самокалі́чення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. самокалічення — -я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самокалічення — САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до .. самокалічення хвоста.  Словник української мови у 20 томах
3. самокалічення — САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до.. самокалічення хвоста.  Словник української мови в 11 томах