1. Орфографічний словник української мови

самокалічення

самокалі́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокалічення — -я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самокалічення — САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до .. самокалічення хвоста. Словник української мови у 20 томах
  3. самокалічення — САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до.. самокалічення хвоста. Словник української мови в 11 томах