самокалічення
САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол.
Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються.
Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до .. самокалічення хвоста. Хвіст відділяється в результаті різкого скорочення мускулатури (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самокалічення — самокалі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самокалічення — -я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самокалічення — САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до.. самокалічення хвоста. Словник української мови в 11 томах