1. Словник української мови в 11 томах

самокалічення

САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються.

Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до.. самокалічення хвоста. Хвіст відділяється в результаті різкого скорочення мускулатури (Наука.., 7, 1965, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокалічення — самокалі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самокалічення — -я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокалічення — САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до .. самокалічення хвоста. Словник української мови у 20 томах