1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самокалічення

самокалі́чення

-я, с., біол.

Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокалічення — самокалі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самокалічення — САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до .. самокалічення хвоста. Словник української мови у 20 томах
  3. самокалічення — САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до.. самокалічення хвоста. Словник української мови в 11 томах