самоосвіта
САМООСВІ́ТА, и, ж.
Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя.
Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (І. Франко);
Треба було якоїсь систематики в самоосвіті (Ірина Вільде);
Справжні знання людство збирало по золотій крупинці і, врешті закарбувало в книгах. Їх світ відкривається тільки тим, хто їх знаходить .. Самоосвіта доконечна! І тривати вона повинна постійно... (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)