самоосвіта

самоосві́та

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. самоосвіта — -и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самоосвіта — САМООСВІ́ТА, и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (І.  Словник української мови у 20 томах
3. самоосвіта — Самоосві́та, -ти, -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. самоосвіта — САМООСВІ́ТА, и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (Фр.  Словник української мови в 11 томах