1. Орфографічний словник української мови

самоосвіта

самоосві́та

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоосвіта — -и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоосвіта — САМООСВІ́ТА, и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (І. Словник української мови у 20 томах
  3. самоосвіта — Самоосві́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. самоосвіта — САМООСВІ́ТА, и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (Фр. Словник української мови в 11 томах