самоосвіта

самоосві́та

-и, ж.

Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоосвіта — самоосві́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самоосвіта — САМООСВІ́ТА, и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (І. Словник української мови у 20 томах
  3. самоосвіта — Самоосві́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. самоосвіта — САМООСВІ́ТА, и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (Фр. Словник української мови в 11 томах