самоосвіта
самоосві́та
-и, ж.
Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоосвіта — самоосві́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самоосвіта — САМООСВІ́ТА, и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (І. Словник української мови у 20 томах
- самоосвіта — Самоосві́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самоосвіта — САМООСВІ́ТА, и, ж. Здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. Не були це [громади в гімназіях] навіть гуртки для самоосвіти; збиралися там, декламували вірші Шевченка (Фр. Словник української мови в 11 томах