самостійність
САМОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. самості́йний.
В шістнадцятому столітті татарські ханства втратили свою самостійність (Л. Дмитерко);
Економічна самостійність;
Він не любив Комашка за самостійність його вдачі (І. Нечуй-Левицький);
Мені сподобалися мої майбутні товариші .. В кожній постаті почувалась самостійність і впевненість (І. Багмут);
// Уміння діяти без сторонньої допомоги або керівництва; самостійні дії.
Словник української мови (СУМ-20)