саночки

САНОЧКИ́, чо́к, мн.

Зменш. до са́ни і са́нки.

Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко (Леся Українка);

Старенький, але ще дебелий дідусь, впрягшись у саночки, никав по двору, вишукуючи сміття та вивозячи його в яму (Григорій Тютюнник);

– Гляньте, який знайшовся. Напустив дурману, та й уже. Ні, голубе, любив кататися, люби і саночки возити! (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. саночки — саночки́ множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. саночки — -чок, мн. Зменш.-пестл. до сани і санки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саночки — Санчата, ґринджолята, ґринджольці, гринджоли  Словник чужослів Павло Штепа
4. саночки — САНОЧКИ́, чо́к, мн. Зменш.-пестл. до са́ни і са́нки́. Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко (Л. Укр., III, 1952, 473); Старенький, але ще дебелий дідусь, впрягшись у саночки, никав по двору, вишукуючи сміття та вивозячи його в яму (Тют.  Словник української мови в 11 томах