свистіння
СВИСТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. свисті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Їх дикі, страшні голоси зливались в один акорд з гудінням лісу, з свистінням завірюхи (І. Нечуй-Левицький);
Ховрахи .. сповнювали повітря пронизливим свистінням (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)